Роз’яснення щодо видачі дозволів за новими формами висновків

Про затвердження Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки
09.02.2020
Змінено розміри штрафів та процедуру їх накладення
10.02.2020

Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (далі – Закон  № 2806) визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів.

Статтею 1 Закону № 2806 встановлено, що дозвільна система у сфері господарської діяльності – сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, адміністраторами та суб’єктами господарювання у зв’язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, анулюванням документів дозвільного характеру.

Відповідно до статті 4 Закону № 2806 виключно законами, які регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються зокрема:

вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру;

перелік та вимоги до документів, які суб’єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.

Нормами статті 4-1 Закону № 2806 регламентовано порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Також, частина п’ята статті 4-1 Закону № 2806 визначає, що підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:

подання суб’єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;

виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання, недостовірних відомостей;

негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Так, статтею 21 Закону України «Про охорону праці» (далі – Закон № 2694) регламентовано обов’язок роботодавця одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі – дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.

Відповідно до вимог частини одинадцятої статті 21 Закону № 2694 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, приймає рішення про відмову у видачі дозволу в разі:

неподання роботодавцем необхідних документів та (або) їх оформлення з порушенням встановлених вимог;

подання недостовірних відомостей або висновку за результатами експертизи, який затверджено чи складено більш як за рік до дня подання заяви;

встановлення згідно з висновком за результатами експертизи невідповідності об’єкта експертизи вимогам законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 затверджено Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі – Порядок № 1107).

Термін «висновок експертизи» у значенні, наведеному у Порядку № 1107 – це документ, який складається експертною організацією за результатами проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання (далі – експертиза) за формою, розробленою Держпраці і затвердженою в установленому порядку, містить інформацію про відповідність (невідповідність) об’єкта експертизи вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки і на підставі якого приймається рішення щодо видачі дозволу.

Додатком 4 до Порядку № 1107 затверджено форму заяви на одержання дозволу.

Відповідно до вимог Порядку № 1107 роботодавець з метою одержання дозволу подає до Держпраці або її територіального органу заяву та відповідний висновок експертизи.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 07.11.2018 № 1654, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.12.2018 за № 1384/32836 (далі – Наказ), затверджено розроблені Держпраці форми висновків експертиз. Наказ оприлюднений в Офіційному віснику України 18.01.2019 (випуск № 5, ст. 177) та набрав чинності 18.07.2019.

Починаючи з 18.07.2019, з метою одержання дозволу роботодавець подає відповідно до законодавства два документи, а саме: заяву за формою згідно з додатком 4 до Порядку № 1107 та висновок експертизи за відповідною формою, затвердженою Наказом.

Таким чином, якщо поданий роботодавцем висновок експертизи, оформлено з порушенням встановлених Наказом вимог (не за затвердженою формою), Держпраці або її територіальний орган повинні забезпечити виконання вимог абзацу другого частини одинадцятої статті 21 Закону № 2864 та прийняття рішення про відмову у видачі дозволу.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Закзать