
У 2026 році вимоги до укриттів на підприємствах залишаються актуальним питанням для роботодавців. Розбираємося, які обов’язки діють уже сьогодні, що передбачає законопроєкт №15397 та до яких можливих змін підприємству варто підготуватися заздалегідь.
Роз’яснювально-інформаційний матеріал для керівників і відповідальних за охорону праці підприємств усіх форм власності та видів діяльності. (Статус документа станом на 28 серпня 2026 року).
19 серпня 2026 року Верховна Рада України прийняла за основу проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вжиття заходів із забезпечення безпеки громадян в умовах особливого періоду» (реєстр. № 15397).
Офіційна мета законопроєкту – забезпечити доступність захисних споруд цивільного захисту в умовах воєнного стану, відвернути загибель і поранення цивільних осіб та підвищити відповідальність за утримання фонду укриттів.
Важливо зафіксувати статус одразу. Станом на 28 серпня 2026 року законопроєкт № 15397 прийнято лише в першому читанні. Він ще не є законом.
Для роботодавця це означає дві паралельні реальності. Перша – чинні обов’язки, які вже сьогодні випливають із Кодексу цивільного захисту України, Кодексу законів про працю України та Закону України «Про охорону праці». Друга – очікуване посилення правил щодо цільового використання укриттів, перевірок, відеофіксації, заборони оренди не за призначенням і відповідальності за блокування доступу.
Практичний контекст серпня 2026 року робить тему не теоретичною. Масовані удари по цивільних і промислових об’єктах, зокрема подвійна атака на торговельний центр у Кривому Розі 21 серпня, знову показали ціну відсутності чіткого порядку евакуації та роботи під час повітряної тривоги. Це стосується офісів, виробництва, торгівлі, логістики, будівництва й будь-якого іншого місця, де під час сигналу перебувають працівники, відвідувачі чи підрядники.
За офіційним повідомленням Верховної Ради, проєкт вносить зміни до Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в частині створення, утримання та експлуатації фонду захисних споруд.
З тексту проєкту, пояснювальної записки та публічних роз’яснень після першого читання випливають такі ключові новації:
Ініціатори публічно посилалися на фінський досвід доступності укриттів і на потребу посилити відповідальність і центральної, і місцевої влади за розбудову фонду захисних споруд. Це політичний і бюджетний акцент. Для підприємства важливіший інший висновок: якщо компанія є власником, балансоутримувачем або користувачем приміщення, яке обліковується як укриття, після ухвалення закону «подвійне» використання такого простору стане ризиковим.
Навіть без другого читання № 15397 обов’язки роботодавця вже широкі. Вони склалися після змін 2023 року (Закон № 3441-IX) і підтверджуються роз’ясненнями Держпраці.
Стаття 20 Кодексу цивільного захисту України покладає на суб’єктів господарювання, інших юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців зокрема такі обов’язки:
Стаття 32 Кодексу визначає види захисних споруд (сховища, протирадіаційні укриття, споруди подвійного призначення, первинні/мобільні укриття, найпростіші укриття) і категорії осіб, які підлягають укриттю. Відповідальність за порушення вимог щодо утримання споруд у готовності до використання за призначенням несуть власники, користувачі та юридичні особи, на балансі яких ці об’єкти перебувають.
Стаття 153 КЗпП України зобов’язує роботодавця створювати безпечні та нешкідливі умови праці. Роботодавець не має права вимагати виконання роботи, що становить явну небезпеку для життя працівника або здійснюється в умовах, які не відповідають законодавству про охорону праці.
Стаття 6 Закону України «Про охорону праці» дає працівникові право відмовитися від дорученої роботи, якщо виникла ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або для людей, що його оточують.
Держпраці неодноразово підтверджувала: вимога залишатися на робочому місці під час повітряної тривоги без можливості перейти в укриття є незаконною.
Окремої універсальної санкції саме «за роботу під час сирени» закон не встановлює. Водночас залежно від конкретних обставин можуть застосовуватися норми про відповідальність за порушення законодавства про охорону праці. Щодо порушень вимог до об’єктів фонду захисних споруд – спеціальна стаття 175-3 КУпАП. Якщо порушення вимог щодо захисної споруди спричинило передбачені законом тяжкі наслідки, питання кримінальної відповідальності вирішується з урахуванням конкретних обставин та відповідних норм Кримінального кодексу України.
Наявність власного сховища на балансі не є універсальною вимогою для всіх суб’єктів господарювання.
Обов’язковою є інша річ: роботодавець повинен забезпечити працівникам реальний доступ до засобів колективного захисту. Конкретний спосіб організації укриття залежить від категорії об’єкта, характеристик підприємства та вимог законодавства.
Для окремих категорій об’єктів вимоги жорсткіші. Йдеться про суб’єктів, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту, об’єкти підвищеної небезпеки та об’єкти критичної інфраструктури. Відтак, для них укриття персоналу найбільшої працюючої зміни має плануватися системно, а не «за фактом сирени».
На підприємстві має бути затверджений внутрішній документ – інструкція або план реагування на надзвичайні ситуації, у тому числі на сигнал «Увага всім! Повітряна тривога!». Без такого документа керівник фактично залишає працівників і себе без доказової бази, що заходи безпеки були організовані.
Мінімальний зміст внутрішнього порядку:
Працівник має право залишити робоче місце з початком тривоги і пройти до укриття. Така відсутність сама по собі не є прогулом, якщо працівник діє відповідно до встановленого порядку та вимог безпеки.
Роботодавець не повинен автоматично трактувати весь час перебування в укритті як простій або механічно застосовувати правило про оплату у розмірі двох третин тарифної ставки. Якщо виконання роботи стало неможливим, режим простою та його оплата визначаються відповідно до фактичних обставин і норм КЗпП. Зокрема, стаття 113 КЗпП передбачає спеціальне правило щодо збереження середнього заробітку у випадку простою через небезпечну виробничу ситуацію, що виникла не з вини працівника.
Норми цивільного захисту і охорони праці однакові для всіх роботодавців. Відрізняється лише спосіб їх виконати: офіс, цех, магазин, склад, будівельний майданчик чи виїзні роботи мають різну логістику евакуації. Нижче – типові ситуації, з якими стикаються підприємства.
На об’єктах з масовим перебуванням людей роботодавець забезпечує колективним захистом не лише штат, а й відвідувачів, покупців, клієнтів (п. 2-1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту).
Практично це означає:
Саме робота об’єкта під час тривоги стала предметом уваги після удару по ТРЦ у Кривому Розі 21 серпня 2026 року. Це страшний урок для торгівлі, сфери послуг і будь-якого приміщення, куди заходять відвідувачі.
Якщо працівники виконують роботи на території замовника або на відкритому майданчику, керівник робіт до початку зміни зобов’язаний:
Якщо замовник не визначив укриття і не забезпечує доступ до нього, це підстава не розпочинати або зупинити роботи. Договір підряду не скасовує статтю 153 КЗпП.
Роботодавець не керує повітряною тривогою і не будує державну мережу сховищ. Але він керує допуском людей до небезпечної роботи.
Межа відповідальності проходить там, де керівник:
За чинним законодавством окремо передбачена адміністративна відповідальність за порушення вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту. Зокрема за незабезпечення безперешкодного доступу та за доведення споруди до неготовності. Це передбачено статтею 175-3 КУпАП.
Законопроєкт № 15397 ще не змінив нормативну базу. Він фіксує курс: укриття мають бути доступними, готовими і використовуватися за призначенням.
Чекати остаточного тексту закону підприємствам не варто. Чинних статей Кодексу цивільного захисту, КЗпП і Закону «Про охорону праці» вже достатньо, щоб побудувати робочу систему: план, маршрут, відповідальний, інструктаж, зупинка небезпечних робіт, облік людей.
Безпека персоналу під час повітряної тривоги – це не «пауза в графіку», а частина системи управління охороною праці. Вона має бути такою ж обов’язковою, як інструктажі, навчання з питань охорони праці та перевірка знань.
Перевірте, чи має ваше підприємство визначене укриття, зрозумілий порядок дій під час повітряної тривоги, відповідальних осіб та необхідні документи.
ТОВ «Солар Вейв Енерджи» допомагає підприємствам організовувати та оцінювати систему охорони праці. Ми проводимо аудит стану охорони праці, допомагаємо розробляти необхідну документацію та навчати працівників.
Телефон: +38 (098) 467-70-42
E-mail: swenergy88@gmail.com
Матеріал підготовлено експертною організацією з охорони праці ТОВ «Солар Вейв Енерджи» для роз’яснювальної роботи з підприємствами. Не є індивідуальною правовою консультацією. Перед затвердженням внутрішніх документів рекомендовано звірити текст із чинною редакцією актів на сайті Верховної Ради України.