Нові вимоги до укриттів: що вже діє і до чого готуватися роботодавцю

У 2026 році вимоги до укриттів на підприємствах залишаються актуальним питанням для роботодавців. Розбираємося, які обов’язки діють уже сьогодні, що передбачає законопроєкт №15397 та до яких можливих змін підприємству варто підготуватися заздалегідь.

Роз’яснювально-інформаційний матеріал для керівників і відповідальних за охорону праці підприємств усіх форм власності та видів діяльності. (Статус документа станом на 28 серпня 2026 року).

Чому це питання знову в порядку денному

19 серпня 2026 року Верховна Рада України прийняла за основу проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вжиття заходів із забезпечення безпеки громадян в умовах особливого періоду» (реєстр. № 15397).

Офіційна мета законопроєкту – забезпечити доступність захисних споруд цивільного захисту в умовах воєнного стану, відвернути загибель і поранення цивільних осіб та підвищити відповідальність за утримання фонду укриттів.

Важливо зафіксувати статус одразу. Станом на 28 серпня 2026 року законопроєкт № 15397 прийнято лише в першому читанні. Він ще не є законом.

Для роботодавця це означає дві паралельні реальності. Перша – чинні обов’язки, які вже сьогодні випливають із Кодексу цивільного захисту України, Кодексу законів про працю України та Закону України «Про охорону праці». Друга – очікуване посилення правил щодо цільового використання укриттів, перевірок, відеофіксації, заборони оренди не за призначенням і відповідальності за блокування доступу.

Практичний контекст серпня 2026 року робить тему не теоретичною. Масовані удари по цивільних і промислових об’єктах, зокрема подвійна атака на торговельний центр у Кривому Розі 21 серпня, знову показали ціну відсутності чіткого порядку евакуації та роботи під час повітряної тривоги. Це стосується офісів, виробництва, торгівлі, логістики, будівництва й будь-якого іншого місця, де під час сигналу перебувають працівники, відвідувачі чи підрядники.

Що пропонує законопроєкт № 15397

За офіційним повідомленням Верховної Ради, проєкт вносить зміни до Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в частині створення, утримання та експлуатації фонду захисних споруд.

З тексту проєкту, пояснювальної записки та публічних роз’яснень після першого читання випливають такі ключові новації:

• гарантія безперешкодного доступу людей до захисних споруд під час воєнного стану;
• заборона використовувати укриття не за призначенням – для господарських, культурних чи побутових потреб – на час воєнних дій;
• дострокове розірвання договорів оренди приміщень, які є захисними спорудами, якщо вони використовуються не для укриття;
• заборона приватизації захисних споруд;
• обов’язкові періодичні перевірки стану укриттів, за текстом проєкту – не рідше ніж раз на місяць;
• встановлення камер відеоспостереження в захисних спорудах;
• відповідальність за перешкоджання доступу людей до укриття;
• розширення мережі швидкоспоруджуваних (модульних) укриттів у місцях масового перебування людей;
• чіткіші вимоги до технічної готовності споруд, зокрема базових умов життєзабезпечення – вода, медикаменти, інженерні мережі.

Ініціатори публічно посилалися на фінський досвід доступності укриттів і на потребу посилити відповідальність і центральної, і місцевої влади за розбудову фонду захисних споруд. Це політичний і бюджетний акцент. Для підприємства важливіший інший висновок: якщо компанія є власником, балансоутримувачем або користувачем приміщення, яке обліковується як укриття, після ухвалення закону «подвійне» використання такого простору стане ризиковим.

Що роботодавець зобов’язаний робити вже зараз

Навіть без другого читання № 15397 обов’язки роботодавця вже широкі. Вони склалися після змін 2023 року (Закон № 3441-IX) і підтверджуються роз’ясненнями Держпраці.

Кодекс цивільного захисту України

Стаття 20 Кодексу цивільного захисту України покладає на суб’єктів господарювання, інших юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців зокрема такі обов’язки:

• забезпечувати виконання заходів цивільного захисту на своїх об’єктах;
• забезпечувати працівників засобами індивідуального захисту;
• забезпечувати засобами колективного захисту всіх своїх працівників, а для об’єктів і місць з масовим перебуванням людей – також відвідувачів (п. 2-1 ст. 20, у редакції Закону № 3441-IX);
• організовувати евакуацію працівників і майна, а також осіб, які перебувають на території підприємства і потрапили в зону небезпеки;
• навчати працівників діям у надзвичайних ситуаціях і в умовах особливого періоду;
• виконувати вимоги щодо створення, зберігання, утримання, експлуатації, використання та реконструкції об’єктів фонду захисних споруд;
• визначати потребу в фонді захисних споруд за погодженням з органами місцевого самоврядування;
• вести облік захисних споруд, які перебувають на балансі, і проводити їх технічну інвентаризацію.

Стаття 32 Кодексу визначає види захисних споруд (сховища, протирадіаційні укриття, споруди подвійного призначення, первинні/мобільні укриття, найпростіші укриття) і категорії осіб, які підлягають укриттю. Відповідальність за порушення вимог щодо утримання споруд у готовності до використання за призначенням несуть власники, користувачі та юридичні особи, на балансі яких ці об’єкти перебувають.

Охорона праці та право відмовитися від небезпечної роботи

Стаття 153 КЗпП України зобов’язує роботодавця створювати безпечні та нешкідливі умови праці. Роботодавець не має права вимагати виконання роботи, що становить явну небезпеку для життя працівника або здійснюється в умовах, які не відповідають законодавству про охорону праці.

Стаття 6 Закону України «Про охорону праці» дає працівникові право відмовитися від дорученої роботи, якщо виникла ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або для людей, що його оточують.

Держпраці неодноразово підтверджувала: вимога залишатися на робочому місці під час повітряної тривоги без можливості перейти в укриття є незаконною.

Окремої універсальної санкції саме «за роботу під час сирени» закон не встановлює. Водночас залежно від конкретних обставин можуть застосовуватися норми про відповідальність за порушення законодавства про охорону праці. Щодо порушень вимог до об’єктів фонду захисних споруд – спеціальна стаття 175-3 КУпАП. Якщо порушення вимог щодо захисної споруди спричинило передбачені законом тяжкі наслідки, питання кримінальної відповідальності вирішується з урахуванням конкретних обставин та відповідних норм Кримінального кодексу України.

Чи обов’язкове власне укриття на кожному підприємстві

Наявність власного сховища на балансі не є універсальною вимогою для всіх суб’єктів господарювання.

Обов’язковою є інша річ: роботодавець повинен забезпечити працівникам реальний доступ до засобів колективного захисту. Конкретний спосіб організації укриття залежить від категорії об’єкта, характеристик підприємства та вимог законодавства.

Для окремих категорій об’єктів вимоги жорсткіші. Йдеться про суб’єктів, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту, об’єкти підвищеної небезпеки та об’єкти критичної інфраструктури. Відтак, для них укриття персоналу найбільшої працюючої зміни має плануватися системно, а не «за фактом сирени».

Повітряна тривога на роботі: мінімальний порядок дій

На підприємстві має бути затверджений внутрішній документ – інструкція або план реагування на надзвичайні ситуації, у тому числі на сигнал «Увага всім! Повітряна тривога!». Без такого документа керівник фактично залишає працівників і себе без доказової бази, що заходи безпеки були організовані.

Мінімальний зміст внутрішнього порядку:

1. хто і як оповіщає персонал, якщо сирена не чути в цеху, на даху чи на віддаленому майданчику;
2. куди саме йдуть працівники офісу і куди — польові бригади;
3. маршрут, час збору, місце зустрічі після відбою;
4. хто відповідає за відкриття укриття, облік людей і допомогу особам з обмеженою мобільністю;
5. що робити з обладнанням під напругою, інструментом на висоті, відкритим вогнем і хімічними речовинами;
6. чи можна продовжувати окремі роботи в укритті (дистанційно, з ноутбука) і які роботи однозначно зупиняються;
7. як фіксується час простою і як оплачується період перебування в укритті.

Працівник має право залишити робоче місце з початком тривоги і пройти до укриття. Така відсутність сама по собі не є прогулом, якщо працівник діє відповідно до встановленого порядку та вимог безпеки.

Роботодавець не повинен автоматично трактувати весь час перебування в укритті як простій або механічно застосовувати правило про оплату у розмірі двох третин тарифної ставки. Якщо виконання роботи стало неможливим, режим простою та його оплата визначаються відповідно до фактичних обставин і норм КЗпП. Зокрема, стаття 113 КЗпП передбачає спеціальне правило щодо збереження середнього заробітку у випадку простою через небезпечну виробничу ситуацію, що виникла не з вини працівника.

Як застосувати ці вимоги на підприємстві

Норми цивільного захисту і охорони праці однакові для всіх роботодавців. Відрізняється лише спосіб їх виконати: офіс, цех, магазин, склад, будівельний майданчик чи виїзні роботи мають різну логістику евакуації. Нижче – типові ситуації, з якими стикаються підприємства.

Офіс, адміністративна будівля, орендовані приміщення

• визначити укриття – власне, у будівлі орендодавця або інше доступне укриття – і перевірити, що воно відкрите під час тривоги;
• розмістити схеми евакуації, у тому числі в доступній формі;
• призначити відповідальну особу за відкриття / супровід і облік людей, а також дублера;
• провести позаплановий інструктаж і коротке тренування «вихід – маршрут – укриття»;
• якщо приміщення обліковується як захисна споруда – не використовувати його як склад, гардероб чи серверну «за сумісництвом».

Виробництво, торгівля, склади, місця з відвідувачами

На об’єктах з масовим перебуванням людей роботодавець забезпечує колективним захистом не лише штат, а й відвідувачів, покупців, клієнтів (п. 2-1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту).

Практично це означає:

• чіткий сигнал і маршрут для персоналу та для сторонніх осіб;
• інструктаж на вході або позначені вказівники до укриття;
• заборона продовжувати обслуговування відвідувачів «до останнього», якщо немає безпечних умов;
• облік людей, які зайшли в укриття, і допомога особам з обмеженою мобільністю;
• зупинка обладнання, касових і складських операцій за внутрішньою інструкцією.

Саме робота об’єкта під час тривоги стала предметом уваги після удару по ТРЦ у Кривому Розі 21 серпня 2026 року. Це страшний урок для торгівлі, сфери послуг і будь-якого приміщення, куди заходять відвідувачі.

Виїзні бригади, підряд, роботи поза основною адресою

Якщо працівники виконують роботи на території замовника або на відкритому майданчику, керівник робіт до початку зміни зобов’язаний:

1. узгодити місце укриття на об’єкті або маршрут до найближчої придатної споруди;
2. внести це в наряд-допуск, акт-допуск або цільовий інструктаж;
3. забезпечити дубль оповіщення: сирену може бути не чути в цеху, на висоті чи в шумному середовищі;
4. зупиняти роботи підвищеної небезпеки одразу після сигналу і приводити робоче місце в безпечний стан, якщо це можливо без ризику для життя;
5. не вимагати «завершити операцію» під час тривоги.

Якщо замовник не визначив укриття і не забезпечує доступ до нього, це підстава не розпочинати або зупинити роботи. Договір підряду не скасовує статтю 153 КЗпП.

Чек-лист роботодавця на найближчі тижні

1. Перевірити статус найближчого укриття для офісу і для кожного типового об’єкта робіт (адреса, тип споруди, графік доступу, контакт коменданта).
2. Затвердити або оновити Інструкцію дій за сигналом «Повітряна тривога».
3. Призначити наказом відповідальну особу за цивільний захист / укриття і дублера.
4. Провести позаплановий інструктаж і коротке практичне тренування.
5. Внести блок «укриття на об’єкті замовника» в акти-допуски, наряди-допуски та договори підряду.
6. Визначити правило оформлення та оплати часу в укритті відповідно до фактичного режиму роботи і вимог КЗпП.
7. Перевірити систему оповіщення для робіт на висоті та в шумному середовищі.
8. Якщо компанія є балансоутримувачем захисної споруди — провести технічний огляд готовності, прибрати стороннє майно, забезпечити воду, аптечку, освітлення, вентиляцію.
9. Відстежувати друге читання законопроєкту № 15397: після ухвалення можуть з’явитися нові вимоги щодо камер, щомісячних перевірок і заборони оренди.
10. Зафіксувати все документами: накази, журнали інструктажів, схеми, акти готовності. У разі розслідування нещасного випадку саме цей пакет буде доказом, що роботодавець діяв.

Відповідальність: де проходить межа

Роботодавець не керує повітряною тривогою і не будує державну мережу сховищ. Але він керує допуском людей до небезпечної роботи.

Межа відповідальності проходить там, де керівник:

• знає або повинен знати, що укриття зачинене, непридатне чи захаращене, і все одно вимагає залишатися на місці;
• не визначив маршрут і не провів інструктаж;
• дозволяє роботи підвищеної небезпеки після сигналу «без паузи»;
• як балансоутримувач не утримує споруду в готовності.

За чинним законодавством окремо передбачена адміністративна відповідальність за порушення вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту. Зокрема за незабезпечення безперешкодного доступу та за доведення споруди до неготовності. Це передбачено статтею 175-3 КУпАП.

Висновок

Законопроєкт № 15397 ще не змінив нормативну базу. Він фіксує курс: укриття мають бути доступними, готовими і використовуватися за призначенням.

Чекати остаточного тексту закону підприємствам не варто. Чинних статей Кодексу цивільного захисту, КЗпП і Закону «Про охорону праці» вже достатньо, щоб побудувати робочу систему: план, маршрут, відповідальний, інструктаж, зупинка небезпечних робіт, облік людей.

Безпека персоналу під час повітряної тривоги – це не «пауза в графіку», а частина системи управління охороною праці. Вона має бути такою ж обов’язковою, як інструктажі, навчання з питань охорони праці та перевірка знань.

Підготуйте підприємство до змін заздалегідь

Перевірте, чи має ваше підприємство визначене укриття, зрозумілий порядок дій під час повітряної тривоги, відповідальних осіб та необхідні документи.

ТОВ «Солар Вейв Енерджи» допомагає підприємствам організовувати та оцінювати систему охорони праці. Ми проводимо аудит стану охорони праці, допомагаємо розробляти необхідну документацію та навчати працівників.

Телефон: +38 (098) 467-70-42
E-mail: swenergy88@gmail.com

Матеріал підготовлено експертною організацією з охорони праці ТОВ «Солар Вейв Енерджи» для роз’яснювальної роботи з підприємствами. Не є індивідуальною правовою консультацією. Перед затвердженням внутрішніх документів рекомендовано звірити текст із чинною редакцією актів на сайті Верховної Ради України.

Поширені запитання